Леся Данильчик - Так легко вирок винести комусь

Так легко вирок винести комусь

Так легко вирок винести комусь,
Судити легко іншого за справи,
На те ж бо є завжди якісь підстави,
І їх, на жаль, знаходимо чомусь.

Пораду дати можемо завжди,
Коли когось спіткало люте горе,
Як друзі Йова, радивши, говорим,
Не відавши причин тої біди.

За вчинками, що бачим з сторони,
Ми можемо обмовити людину,
Не знаючи, що в ту ж саму хвилину
Вона до Бога молиться: "Прости..."

Буває, ми дивуємось з життя
Своїх близьких чи взагалі далеких...
І деколи, здається, дуже легко
Пройти узувшись у чуже взуття.

А ми гарячих сліз не бачим їх,
Коли в подушку, плачучи ночами,
Страждає хтось вже довгими роками
Й ховає очі від людей усіх.

А хтось постійно у житті грішить
І справ своїх від інших не ховає,
Та ми судити ближнього не маєм,
Хоч як би не хотілося в ту мить.

Так лекго вирок винести комусь,
Та краще не судити чиїсь справи
І не бажати ближньому розправи,
Й спасти від суду душу хоч чиюсь.

Як осудити схочемо ще раз,
То на коліна варто прихилитись,
За ту людину ревно помолитись,
Її благословити у той час.

Нам треба пам'ятати кожен день:
Не кидати в провинників каміння,
Молитися за кожного спасіння
І милість проявляти до людей.

Опинимось колись перед судом
І Богу відповідь дамо обов'язково
За всяку справу і за кожне слово,
Й перед престолом впадемо чолом.

Щоб нам Господь по милості вчинив,
Потрібно милість ближнім проявляти,
Не осудити і не посміятись,
А жити так, як Сам Христос прожив.

02.10.2021
3 0
Леся Данильчик 203 просмотра
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Статистика пользователей

Онлайн всего: 23
Гостей: 23
Пользователей: 0