Я не можу збагнути

Автор: Леся Данильчик

Я не можу збагнути, Ісусе, ніяк,
Як Ти зміг усі муки терпіти?
І коли було важко, темніло в очах,
Ти продовжував ревно молитись.

Ти Отця у молитві благав і за тих,
Що Тебе до хреста прибивали,
І від болю пекучого голос не стих,
Твоє серце молилось й прощало.

Як Тобі докоряли й плювали в лице,
На людей Ти з любов'ю дивився.
Хіба можна терпіти знущання оце?!
Ти терпів, і страждав, і молився...

Ти молився, Ісусе, за мене тоді,
Бачив всі перемоги й поразки,
І хоч знав, що ятри́тиму рани Тобі,
Та моління Твої не погасли.

Й те, що зараз я вірю і знаю Тебе,
Те, що славлю всім серцем, устами,
Не заслуга моя, не старання моє,
А Твій біль на хресті з молитвами.

Я б хотіла, Ісусе, молитись, як Ти,
Як болить, як нестерпні страждання,
Пити чашу свою, хрест життєвий нести
У смирінні і без нарікання.

Та, буває, не можу молитись тоді,
Коли гідність мою зачепили,
І коли завдали́ сильні рани мені
Лиш словами, хоч навіть не били.

А якби наплювали мені у лице,
Чи змогла б я тоді промовчати?
Чи змогла б я простити когось за таке
Й не чекала б страшної відплати?

Чи змогла б я молитись, як Ти на хресті,
Не за друзів, рідню чи знайомих,
А за тих, хто тортури готує мені,
Хто неправду про мене говорить?

Не змогла б я пробачити серцем людським
Ні образ, ні плювків, ні прокльонів...
І якби Ти, Ісусе, тоді не моливсь,
Не було б в моїм серці любові.

Ні! Пробачити так, як і Ти, не змогла б
І молитсь, як Ти, не зуміла б,
Та любов, що в Тобі, у мені ожила,
І любити не раз мене вчила.

Ще й тепер я навчаюсь любити, як Ти,
Своїх кривдників вчусь пробачати,
І до Тебе, Ісусе, в молитві нести
Ті серця, які треба спасати.

***
Я не можу збагнути, Ісусе, ніяк,
Як зумів Ти всі муки терпіти?
Поможи і мені, щоб, як Ти, до кінця
Я змогла пробачати й любити.

07.05.2022