Ніколи не жалійся на життя

Автор: Леся Данильчик

НІКОЛИ НЕ ЖАЛІЙСЯ НА ЖИТТЯ
Ніколи не жалійся на життя,
Не говори, що ти чогось не маєш.
Уставши зранку, чи коли лягаєш,
Ти не шукай підстав для нарікань.

Можливо, у житті не все гаразд,
Невпору помінялись знову плани,
Не смій казати, що усе погано,
Що це для тебе найскладніший час!

Подумай, хтось живе не так, як ти,
І мріє про найменше, що є в тебе,
Бо в нього є найбільшою потреба -
Напитися чистенької води.

А ти, буває, втратиш апетит
І вже не знаєш, що б новеньке з'їсти,
Набридли-бо щоденні всі наїдки,
А в когось шматок хліба - дефіцит.

Плануєш у будинку знов ремонт,
Диван старий тобі не до вподоби,
Шукаєш нові меблі та оздоби,
А в інших ліжко - то твердий бетон.

Чи, може, твоя зовнішність не та?
Ти в дзеркалі вишукуєш дефекти,
А іншим в нього глянути нелегко -
Полисіла від раку голова.

Лінуєшся вставати зранку ти,
Піднявшись з ліжка, попід ніс бурмочеш,
А хтось би з нього вискочив охоче,
Та він - лежачий... і не може йти.

Причин чимало є для нарікань,
Їх віднайти насправді є неважко,
Життя людське - неідеальна казка,
Воно прекрасне тільки в інстаграм.

Якщо у тебе їжа на столі,
Лягаєш спати у тепленьке ліжко,
Ходити можеш, слухати, дивитись - 
То це найбільше за багатства всі.

Ніколи не жалійся на життя,
Не говори, що ти чогось не маєш,
Подякуй, як встаєш і як лягаєш...
І не шукай підстав для нарікань.
© Леся Данильчик