Не шукайте мене у минулому
Автор: Леся Данильчик
Не шукайте мене у минулому, Не зна́йдете - мене там вже нема. Що було, не старайтесь вернути... Я в минуле не хочу й сама. Там, можливо, була я щасливою, Там і час вже вперед не жене, Там з усмі́шкою, може, ходила я, Та туди вже не тягне мене. Ви спитайте: "Чому? Що змінилося? Чом не хочу вернутись туди, Де багато ще мрій не здійснилося, Де так весело бу́ло завжди́?" Я скажу́, що тоді я не знала ще, Не знайома була із Творцем, Що мені дарував все життя моє, І наповнив його кожним днем. Не була я у Божій присутності, Не пізнала ту справжню любов, І не знала любові могутності, Що за мене Ісус пролив кров. Та, коли на путі мене Бог спинив, Зрозуміла життя свого́ сенс, Що Христос із кайданів мене звільнив, І за Ним я ітиму тепер. Так, минуле було вже, й не буде... Невідомість навіює страх... Та я знаю, що моє майбутнє У Ісуса пробитих руках. Нелегкі ще чекають мене бої́, Та з всіх сил буду йти до мети. Хочу так я прожити всі дні свої́, Щоб у вічні оселі ввійти. * * * Не шукайте мене у минулому, Не зна́йдете - мене там вже нема. Що було, не страрайтесь вернути, Я в минуле не хочу й сама. 21.12.2018
https://holypoem.com/14807
@holypoem
