Небо
Автор: Лілія Мандзюк
На землі є літо і весна, Знаємо: є осінь, є зима; А коли ввійдемо в Божий рай, Місце те — без зим, там теплий край. На землі мандруєш — є піски, Часом ноги зранені твої; А в домівці рідній, не земній, Там ходитимеш по вулиці золотій. Нарікає хтось: йому не вір, А про того знай, що він злодій; Небеса — країна без гріха, Там брати усі, усі рідня. Уночі нам темно без зорі, Добре, якщо світять ліхтарі; А у небі сонця хоч нема, Не відоме слово там “пітьма”. Часом спека, часом буревій, - Захисти, Ісусе Боже мій. Час прийде — ввійдемо в небеса, Алілуя, Господу хвала!
https://holypoem.com/11478
@holypoem
