Ти так надіявся на себе
Автор: Лілія Мандзюк
Ти так надіявся на себе, В майбутнє плани будував. Не ждав уроків прямо з неба. На жаль, їх досі не прийняв... Господь хворобою спиняє, По Своїй волі допустив. Покаятись тебе прохає, Щоб ти гріхи свої лишив. Про тіло дбав, а Бог про душу Бажає, щоб найперше дбав. “Ці небо й землю Я розрушу”. Ти ж тут маєтки здобував. Подбай про скарб безцінний в небі, Подбай про душу зараз, вже. Не ідола цінуй в портреті, - Живий Господь до Себе зве! Спасіння ти знайдеш у Слові, В премудрій Книзі — Книзі книг. Не відвертайся від Любові, Бог прийде скоро по святих. Чи будеш ти в числі спасенних, Якщо про вічне тут не дбав? Ще безліч буде днів буремних, Бог за твої гріхи страждав. Прийди сьогодні на Голгофу, Тягар гріхів Христу віддай. Він втихомирить суматоху, І дасть спасіння, спокій, рай! ... Ти так надіявся на себе. “Все буде добре”, - запевняв. “Насправді, люди, неба треба!”, - Коронавірус нагадав. Зміни свої орієнтири, Спрямуй свій фокус на Христа; Бо лиш погіршаться новини, І за бідою йде біда... Ім’я Ісуса — міцна башта, І праведник туди втече. Покайсь, й чекатимеш відважно Майбутнє. Скоро Бог прийде!
https://holypoem.com/12979
@holypoem