Не стоит тосковать, друг, о былом…
Светлана ШатохинаНе стоит тосковать, друг, о былом…
Где небо было чуточку повыше,
7182 вірші
Не стоит тосковать, друг, о былом…
Где небо было чуточку повыше,
Представьте на мгновенье: вы — и Бог…
И нет Христа - Распятого меж вами.
Ти знайдеш час для мене?
Чи викроїш Ти його, як шиють одяг?
Я тихо, тихо, тихо підсуваюсь
Все ближче до Тебе
Ці побаченні. Вони назначені.
Щодня о сьомій годині вечорі [о 7PM]
Привіт, інколи я відмовляюся бачити наперед
Мені це не потрібною оскільки в мене є Творець
Я не розумію, де закінчується коло
Та починається вічність
Мені би хотілося відчути спокій. Божий спокій. Коли ти майже мертвий [для інших], але насправді - ні. Коли тобі хочеться дихати. Так натхненно. Та постійно. Що.... Ти витікаєш кудись [не туди?].
Я провалююсь у порожнечу. Мене підхоплюють Божі руки. Воно ведуть туди, де мені давно потрібно [було б] бути. Туди, де про тебе забувають усі знайомі. Ненадовго. Але сторінки та блокпости [жартую] росту