ВІДМОВЛЯЮСЬ ВІДПОВІДАТИ: ІСУС ЗНАЄ. ІСУС ЗНАЄ...

Автор: Юлія Лапушанська

Привіт, інколи я відмовляюся бачити наперед
Мені це не потрібною оскільки в мене є Творець

І кожна хвилина
[Усе, що я маю]
Я віддаю
Христу

: Христос, бери
А я візьму Твій Хліб

Вічний, живий
І покладу його у хлів
Сяду на покрівлі
Та стану чекати


- [То] що: ти маєш, скажи?
Нічого, крім Тебе. Ісусе. Ти все

Коли я замикаюся
Та заходжу в кімнату
Коли в мене більше
Не лишається, чого чекати
: Кому відкривати
Із ким спілкуватися
: Кому писати
Ти єдиний, хто знаєш увесь мій біль

Ти знаєш, як мене цурались та виганяли
: Ти знаєш, як знущалися;
Як кидали направо
Ти знаєш, чим закінчилась [та] ніч
Ти знаєш, чому мені хотіли викликати
Швидку і чому [справді] викликали
Ти знаєш, як відбувався порятунок

Ти бачиш, як я з останніх слів.
Сліз. Снів. Намагалася кричати
Але все, що в мене виходило -
Це провали: основний захист
А побічний - пропустити [пройти повз]

- Чому [знову] зачинена кімната?
- Чому [знову] ти закриваєш обличчя?
- Чому [тут] шрами?

Ісус знає.
Я більше відмовляюся грати.
Не хочу відповідати.