Юрій Вавринюк - Отари мирно спочивали

Отари мирно спочивали

Отари мирно спочивали

Отари мирно спочивали, 
Багаття блимало в степу,
Сріблясті зорі нахиляли
Голівки в темряву сліпу.

Ще цар Давид отак, напевно,
Свою отару мирно пас.
Століття злинули даремно —
Тут зупинивсь, здавалось час.

Можливо, й досі в Палестині
Вартують стада пастухи.
Ті ж самі скелі брудно-сині,
Ті ж самі стоптані шляхи.

Але історія планети
Свій хід змінила ще тоді,
Коли отари спочивали
І пахли трави молоді.

Коли над сонними шляхами
Всесвітній подих зупинивсь,
І ангел в полі з пастухами
Враз сповістив: «Він народивсь!»

Здригнувся світ. А Палестина
Так і лишилась в самоті.
Ісус Христос — її дитина —
Розп’ятий нею на хресті.

Ні хори ангелів над нею,
Ні важкі кроки мудреців
Не розбудили в ній святої
Надії тисяч праотців.

Але ми дякуємо небу,
Що ця надміру довга ніч
Збудила в нас святу потребу
Зустрітись з Богом віч-на-віч.

І ми прийшли до ясел вбогих,
Як ті єврейські пастухи.
Бо лиш туди, в присутність Бога,
Ведуть житєвії шляхи.
https://holypoem.com/768
@holypoem

добавил: Влад Фонки 2039 читателей

Похожие стихи

Калинові дзвони
Юрій Вавринюк
1911
Любiть
Юрій Вавринюк
2342
Марія біля гробу
Юрій Вавринюк
2307
Читаю Слово
Юрій Вавринюк
1789
На Новый год
Юрій Вавринюк
5703
Ступени любви
Юрій Вавринюк
1634
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 664
Гостей: 664
Пользователей: 0