Лідія Меланіч - Відродження

Відродження

Відродження

Відродження, пробудження від сну —
Нестримний поклик серця серед ночі,
Весела пісня, що зове весну?
Наповнені сльозами згаслі очі?

І здійнято обличчя до небес,
Над головою вверх піднято руки…
Господь Великий — з мертвих Він воскрес,
Переборовши смерть, пройшовши муки.

Це світло після темряви. Це грім
В ясному небі у прозору днину,
Це голос, що гукає в Божий дім
Заблудлу душу грішної людини.

Народження. Удруге за життя.
Щось неймовірне, дивне і космічне:
Молитва грішника в пориві каяття
І віра у можливість жити вічно…
https://holypoem.com/627
@holypoem

добавил: Наталия Воробьева 2917 читателей

Похожие стихи

Відродження
Лідія Меланіч
2917
На Маслиновій горі
Лідія Меланіч
1715
Пісня Богу
Лідія Меланіч
1801
Ще п’ять хвилин
Лідія Меланіч
1814
Без молитви
Лідія Меланіч
6546
Ось руки
Лідія Меланіч
2421
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 180
Гостей: 178
Пользователей: 2

Детский Проект Мы Идём В Небо, Иван Снесарь