Лідія Меланіч - Печера серця

Печера серця

Печера серця

Печера тьмяно бавиться з вогнем:
Дихне теплом, то холодом повіє…
І від незвички страх ляга на вії
Перед розмовою віч-на-віч з Вічним Днем.

Багаття хрускіт шишок доїда,
Потріскує так тихо-тихо хвоя.
Захоплена в полон змаганням-грою,
Душа, як мак осінній, відцвіта…

Лишився вуглик. Чи лизне вогонь
Іще хоч раз оцей сумний прихисток?
Щоб серце розсміялось чисто-чисто…
Та хтось сичить-шепоче: «Охолонь!»

Перед розмовою віч-на-віч з Вічним Днем
Візьму іскринку — часточку святого —
І принесу перед обличчя Бога,
Щоб знову розгорітися вогнем.
https://holypoem.com/645
@holypoem

добавил: Наталия Воробьева 1792 читателя

Похожие стихи

2483
Пасхальна писанка
Лідія Меланіч
1746
Ода Богу
Лідія Меланіч
1763
Двері до раю
Лідія Меланіч
2772
Печера серця
Лідія Меланіч
1792
П’ятниця
Лідія Меланіч
1922
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 1113
Гостей: 1112
Пользователей: 1

Rikarivka ...