Лідія Меланіч - Печера серця

Печера серця

Печера серця

Печера тьмяно бавиться з вогнем:
Дихне теплом, то холодом повіє…
І від незвички страх ляга на вії
Перед розмовою віч-на-віч з Вічним Днем.

Багаття хрускіт шишок доїда,
Потріскує так тихо-тихо хвоя.
Захоплена в полон змаганням-грою,
Душа, як мак осінній, відцвіта…

Лишився вуглик. Чи лизне вогонь
Іще хоч раз оцей сумний прихисток?
Щоб серце розсміялось чисто-чисто…
Та хтось сичить-шепоче: «Охолонь!»

Перед розмовою віч-на-віч з Вічним Днем
Візьму іскринку — часточку святого —
І принесу перед обличчя Бога,
Щоб знову розгорітися вогнем.
https://holypoem.com/645
@holypoem

добавил: Наталия Воробьева 1792 читателя

Похожие стихи

2482
Воістину воскрес
Лідія Меланіч
4335
Пасхальна писанка
Лідія Меланіч
1746
Без молитви
Лідія Меланіч
6515
П’ятниця
Лідія Меланіч
1922
Відродження
Лідія Меланіч
2882
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 189
Гостей: 189
Пользователей: 0