Любов, прибита до хреста,
І хрест, що вріс корінням в землю,
І день, наповнений пітьмою
До краю…
На тлі епохи йде вистава:
В долоні не колюче стерня —
Цвяхи іржаві ми з тобою
Вбиваєм.
І гріх усіх людських творінь
На лик Ісуса кида тінь…
Гуркоче грім, гримить гроза —
То Божа падає сльоза…
@holypoem
