Леся Данильчик - Ти спиш в окопах

Ти спиш в окопах

Ти спиш в окопах

Ти спиш в окопах, а не в хаті,
Забувши зовсім про комфорт,
Ти не хотів солдатом стати,
Але тепер твій дім, де фронт.

Ти планував, як будеш жити,
Чекав, коли прийде весна,
Хотів майбутнім порадіти,
Та все закреслила війна...

Зали́шив дім, родину, друзів,
Поцілував батьків своїх,
І тільки зараз в цій розлуці
Збагнув, як сильно любиш їх.

Вже стільки днів важких минуло,
Ти так багато пережив,
Зима морозом знов подула,
Ти майже рік тут відслужив.

Втомився так, що сил немає,
А мрія в тебе лиш одна:
Про день, коли вже не стріляють,
Коли закі́нчиться війна.

Ти віру в Бога майже втратив,
Засумнівався, що Він є...
Чому доводиться страждати?
Чому таке життя твоє?

Затихла зовсім вже молитва...
І відчай душу огорнув.
Така страшна на полі битва,
А в серці ще страшніший бунт.

Гадайєш ти, що Бог не чує,
Забув про тебе зовсім Він,
Але насправді, лиш подумай,
Як Він не раз тебе беріг.

Згадай, як вчора ти спіткнувся,
На землю каменем упав,
Лицем болота доторкнувся,
Що аж від болю застогнав.

Це ж ангел Божий так незримо
Тебе на землю повалив,
Бо ще одна якась хвилина -
І тебе снайпер би убив.

А пам'ятаєш, як собака
Скавчала жалісно в кущах?
А в той момент молитва тата
Неслась до Бога в небеса.

На руки ти узяв тварину,
Пішов її нагодував,
Раптово в ту ж саму хвилину
Снаряд із гуркотом упав.

Якби ж на місці тому був ти
І до собаки не побіг,
Подумай: що могло би бути?
А Бог тобі життя зберіг.

А як із неба фосфор падав,
Палив усе кругом вогнем,
Й коли стріляли знов із "градів"?
Господь й тоді зберіг тебе.

А пам'ятаєш, як прокинувсь
Одної ночі в бліндажі,
І голос чийсь до тебе линув,
Що відступати треба всім?

А в мить оцю молилась мама,
З очей котилася сльоза,
Вона в ту ніч ніяк не спала,
Бо відчувала, що біда...

Ти перед Богом не забутий,
Тебе Він знає на ім'я,
Ти зможеш скоро вже почути:
"Закі́нчилась страшна війна".

Бо тільки з Богом перемога,
І тільки в Ньому справжній мир,
Чи радість в серці, чи тривога,
Іди до Господа завжди.

Бог може все умить змінити
Без автоматів і ракет,
Лише до Нього поспіши ти,
Він любить сильно так тебе.

Нелегко так тобі сьогодні,
Та біль колись переболить,
Ти ж пам'ятай дива Господні,
Хай Він тебе благословить!
https://holypoem.com/19323
@holypoem
05.01.2023
добавил: Леся Данильчик 187 читателей

Похожие стихи

Біль війни
Леся Данильчик
259
Не мовчи про Христа
Леся Данильчик
351
185
Нам Бог поміг...
Леся Данильчик
320
Крізь терен колючий...
Леся Данильчик
349
Хтось стукає в двері
Леся Данильчик
52
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 1008
Гостей: 1006
Пользователей: 2

Виктория Кущенко Добрая, Кирилл Бондаренко