Царство Боже

Автор: Любов Омельчук

Царство Боже не в Луцьку й не в Римі,
Не в далекім куточку якомусь,
Царство Боже приходить незримо
Й поселяється в серці людському.

Царство Боже не в супер країнах,
Не в палацах комфортних, розкішних,
А в смиренному серці людини,
Що зреклася доріг своїх грішних.

Царство Боже у лагідних душах,
Де панують любов і терпіння,
Де за правду стоять непорушно
І живуть за Господнім велінням.

Царство Боже в серцях милостивих,
Що наповнені вщерть добротою.
Душі ті уже нині щасливі,
Бо їх Царства Господь удостоїв.

І вони так, як піддані неба,
На опіку Царя мають право,
Бо коли виникає потреба,
Громадян захищає держава.

Хоч кругом катастрофи, циклони,
Їхнє серце спокійне і тихе,
Бо надійний у них Охоронець,
Він зарадить усякому лиху.

Царство Боже очам непомітне,
Але тих, хто в душі його має,
Хто на стежку ступив заповітну,
Світ навколишній швидко впізнає.

Царство Боже не силою зброї
Розширяє свої володіння,
А любов'ю своєю святою,
Подарованим людству спасінням.

І надбати його може кожен,
Хто для цього зусилля вживає.
Той блажен, хто здобув Царство Боже,
Бо це – посвідка жителя раю.

Царство Боже всередині вас.
Луки 17:21