Любов Омельчук - Друзям

Друзям

Друзям

Темна зловісна хмара
Небо мені закрила,
Вітер страшний ударив,
Впало моє вітрило.

Крутять, мов тріску, хвилі
Човник мій серед моря,
Марні мої зусилля,
Зникла моя бадьорість.

Злі буруни-пірати
Човен мій б'ють, ламають.
Як мені їх здолати?
Сили уже немає.

«Господи! Ти Всесильний!
Поміч подай, бо гину!»
Буря вщуха повільно,
Поглядом вдаль я лину.

Раптом багато бачу
Човників біля свого,
З радості тихо плачу:
Ось вона, допомога.

Рани мої промиті,
Вилито в море воду,
Знову полоще вітер
Парус, що смерч пошкодив.

Хмара побігла далі…
Сонце в небеснім крузі
Сушить сліди печалі,
Світить на милих друзів.

Бог не приходить з неба
Сам проявити чудо,
З волі Його, як треба,
Зроблять це інші люди.

Друзів пізнала в горі,
В них доброти запаси.
Ти у життєвім морі
Благослови їх, Спасе.
https://holypoem.com/1502
@holypoem

добавил: Наталия Воробьева 1895 читателей

Похожие стихи

Чому так сталося
Любов Омельчук
2188
Плід
Любов Омельчук
1870
Весна прийде
Любов Омельчук
2744
Христос воскрес
Любов Омельчук
2554
Прости Всевишній
Любов Омельчук
1691
Царство Боже
Любов Омельчук
1967
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 560
Гостей: 559
Пользователей: 1

Любовь П