Плід

Автор: Любов Омельчук

Яблука вродили дуже рясно,
Прямо гронами , усі в одне.
Цих плодів принадних і прекрасних
Ми п'ять літ чекали день за днем.

Ось і осінь стукає до хати,
Нам люб'язно посилає знак:
Вже прийшла пора покуштувати
Ці достиглі яблучка на смак.

Їхню стиглість далеко видно,
Так і тягнуться до них вуста.
Тільки що це? О матусю рідна!
Щелепи судомить кислота.

Хоч, на перший погляд, гарне диво
Проситься до рота залюбки,
А спожити просто неможливо.
Ну, хіба на оцет на якийсь.

Всі ми плодоносні, мов дерева,
Зріють наші «яблука» щодня,
Ними пригощаються миттєво
Друзі, співробітники, рідня.

Присмак же який від них у душах?
Кислий чи солодкий, чи гіркий?
Чи Спаситель не зітхає скрушно,
Взявши урожай наш до руки?

Чи в серцях з небесного насіння
Кожен з нас духовний плід зростив?
Будем радість, мир, довготерпіння,
Добрість та любов усім нести.

По їхніх плодах ви Впізнаєте їх.
Матвія 7:16