Ангеліна Ющук - В страшній, автомобільній катастрофі

В страшній, автомобільній катастрофі

В страшній, автомобільній катастрофі

Катастрофа 

В страшній,автомобільній катастрофі,
Постраждала молода душа.
І тяжкий шок,смертельно–блідий профіль,
Ледве до вечора зостанеться жива.

Хвилини йшли,прикладено можливі всі старання,
Бій за життя не припинявся ні на мить.
Та марні всі зусилля і бажання
І голос лікаря у Небеса звучить.

Вона йому є особливо близька,
У одну церкву він ходив із нею.
Потім лишивши Господа і близьких,
Пішла вона дорогою своєю.

Недовго тим життям насолодилась,
Недовго була втішена гріхом.
Раптово смерть її ось зупинила
Й постати треба їй перед судом.

Хірург в молитві з розпачем схилився
І сильно до Отця почав благати,
Щоб Бог їй дав ще шанс покаятись–молився
І непомітно сам став засинати.

Він бачить сон:над тілом стоять двоє,
Один у білім одязі сіяв.
А інший–в чорнім.Вигляд його злим є,
Цей сон хірурга дуже здивував.

«Вона моя!»–сказав в злобі враз чорний
І місце в муках приготовив їй.
Велику упаковку кинув на вагу він,
Яка стояла саме перед ним.

«Моя!»–сказав Сіяючий у білім,
«Я Кров Свою пролив за гріх її».
І упаковку на вагу поклав Він
І чаша переважила її.

«Вона же Кров Твою не цінувала,
Безчестям і стидом покрита вся!».
Велику упаковкиу кинув чорний
І стрілка в його сторону пішла.

А Той, що в білому цю річ поклав,
Сказав–«Я не забув її добрі діла».
Вага та трохи погойдалась
І стрілка в сторону Спасителя пішла.

«Ні!Все ж моя»–заревів чорний,
Останні роги кинув на вагу.
«Вона мені служила й я повинен,
Взять її душу.Я її візьму!».

Рука Спасителя даремно щось шукає
І все—таки,нічого не знайшла.
А чорний вже радіти починає,
Що до його нині душа пішла.

Спаситель хворій під подушку поклав Руку
І невелику упаковку там знайшов.
Та виявилась річ тяжковагова,
Що чорний геть в злобі своїй пішов...

Хірург проснувся.Що це означає?
До ліжка швидко дівчини іде.
Вона померла.Він під подушкою шукає
І річ якусь із звідти дістає.

То був платочок.Облитий весь сльозами,
Такий,що на вагу поклав Господь.
То були сльози, сльози розка́я́ння,
Хай перед смертю.Та змирилась плоть.

О люди!Ті,що в світі гинуть,
Покайтесь і очистіть ви себе.
Допоки ще Господній поклик лине,
Людино чуєш!О спасай,спасай себе! Амінь

Автор невідомий;
Переклад Ангеліни Ющук
https://holypoem.com/24434
@holypoem

добавил: Ангеліна Ющук 9 читателей

Похожие стихи

Християни
Ангеліна Ющук
9
Мені б так хотілось
Ангеліна Ющук
9
Ти родився
Ангеліна Ющук
6
Родився хлопчик
Ангеліна Ющук
9
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 342
Гостей: 340
Пользователей: 2

Rikarivka ..., Наталия Харитонова