Життєве море знову я проходжу

Автор: Ангеліна Ющук

Життєве море знову я проходжу, 
Велика хвиля вже ось надійшла. 
В сльозах журливо зір до Неба зводжу,
Раніше хвиля меншою була. 

І у думках питання за питанням, 
Я думала, що море стихло все. 
Що більше не зіткнусь з випробуванням, 
Що хвиля проб вже більше не прийде. 

Та ось прийшла.... Що можу я сказати,
Коли в моєму серденьку болить?
Про біль свій я не можу розказати, 
Словами своїм близьким в дану мить. 

В кімнаті я таємній закриваюсь, 
Без нарікань в молитві прихилюсь. 
Швидкої відповіді так чекаю, 
То плачу, то співаю, то сміюсь. 

За що?—Ні,ні. Я так вже не питаю, 
Ковтаю сльози, видихаю, йду. 
Я згадувати хвилі починаю, 
Які проходила...І цю також пройду. 

Все починалося з хвилі малої, 
Яка надходила у човен мій. 
За нею вслід вже більші хвилі в морі, 
Мене вкривали й навіть буревій. 

Та моє судно, ні, не потонуло, 
Хоча було там безліч в нім води. 
Вода та змилась, лихо проминуло.
Мій човен плив вперед. Тільки туди. 

І у цей час ще більше розумію:
Якщо допустиш Боже хвилю Ти,
То Ти в мені зміцнить хочеш надію, 
Ти вчиш мене не просто йти—пливти. 

Ти хочеш щоб я плавати навчилась, 
Не дивлячись на хвилі, щоб пливла. 
Щоб в новій бурі—духом лиш кріпилась
І попри все, щоб сильною була. 

Тому,  я вірю, що в випробуваннях,
Ти проведеш мене Любий Ісус.
Бо хочеш, щоби кожен у стражданнях,
Незламним був. Тож далі я молюсь. 

Хай навіть відповідь буде не скоро, 
Та вірю я, що зцілення прийде. 
Адже життєве це бурхливе море, 
Воно не вічне і хвиля відійде. 

Хай я не розумію і не знаю, 
Хай навіть і страждає моя плоть. 
Та я Тобі Ісусе довіряю,
Ти сильних із слабких робиш Господь! Амінь 

Ангеліна Ющук