Бачу Твою славу!

Я бачу Твою славу,Боже мій!
Я чую ,серцем бачу,очуваю!
Усю красу у всесвіті моїм,
Твоє лице із тисяч сот пізнаю.

Ти дозволяєш бачити росу,
В чотири сорок п'ять ,в росинках небо.
Дивлюся вгору , синю височінь,
Життя прекрасне,роздивитись треба.

Он на узбіччі,риже лисеня,
У квітах фіолетових пантрує.
А за вікном пливуть поля,поля,
Мене цей світ бентежить і дивує..

Ось станція якась ,все люди ,люди,
Та пташки на дротах співають всюди.
От мить-перон пустий ,а я слідкую,
Легенький вітерець ,він не сумує.

Мчить поїзд, соняшники в ряд,
Поодинокі вже прокинулись,сміються.
Їх жовті квіти - сонця відбиття,
Які ж щасливі,прикладом здаються.

Електростанції ,як вітряки,
Мов крилами розводять вітер в полі.
А я дивлюсь і розумію,все це - Ти,
Моє натхнення ,щастя мимоволі...

А я дивлюсь на море ,в далечінь,
Все те ,що відчуваю - неймовірне.
Ти мій Господь,немає в мові слів,
Щоб перекласти почуття в нетлінне...

Я дякую Тобі,мій Боже славний,
За милості без меж ,за всю красу!
За те ,що любиш ,хоч буваю недбайлива,
В молитвах я Тобі хвалу несу!!!

Несу подяку,руки підіймаю,
Достойному,Величному завжди уклін!
Та що без Тебе я-то добре знаю,
Прослався ,Господи ,в житті моїм!
O.V.