Зрозумілий вітер
Чомусь незрозуміло пише вітер, Він зовсім не дає хмаркам радіти. Та ні,то ти усе не так помітив, Дивись,як гарно хмари вбрані в квіти! Поглянь у небо,-там дівчина в танці, А там он,зліва-кінь галопом ,вершник в касці. І сонечко, дивись,так хитро підмигнуло, То день з'явивсь новий,Господь його дарує! А море...Воно синє,голубе і біле, Так манить погляд,водночас страшне й красиве. І вітер пише широко по ньому, Вже зрозуміліше і літери знайомі. Нам сам Господь ,щоденно ,пише рівним почерком . Через моря,людей і хмари,що літають розчерком. Простіше жити,зрозумівши писане, Ну от і вечір,місяць ,зорі,спи собі...
https://holypoem.com/16026
@holypoem
