Виктория Александровна Осипенко - Зрозумілий вітер

Зрозумілий вітер

Чомусь незрозуміло пише вітер,
Він зовсім не дає хмаркам радіти.
Та ні,то ти усе не так помітив,
Дивись,як гарно хмари вбрані в квіти!

Поглянь у небо,-там дівчина в танці,
А там он,зліва-кінь галопом ,вершник в касці.
І сонечко, дивись,так хитро підмигнуло,
То день з'явивсь новий,Господь його дарує!

А море...Воно синє,голубе і біле,
Так манить погляд,водночас страшне й красиве.
І вітер пише широко по ньому,
Вже зрозуміліше і літери знайомі.

Нам сам Господь ,щоденно ,пише рівним почерком .
Через моря,людей і хмари,що літають розчерком.
Простіше жити,зрозумівши писане,
Ну от і вечір,місяць ,зорі,спи собі...
1 0
Виктория Александровна Осипенко 38 просмотров
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Статистика пользователей

Онлайн всего: 42
Гостей: 42
Пользователей: 0