Зрозумілий вітер
Чомусь незрозуміло пише вітер,
Він зовсім не дає хмаркам радіти.
Та ні,то ти усе не так помітив,
Дивись,як гарно хмари вбрані в квіти!
Поглянь у небо,-там дівчина в танці,
А там он,зліва-кінь галопом ,вершник в касці.
І сонечко, дивись,так хитро підмигнуло,
То день з'явивсь новий,Господь його дарує!
А море...Воно синє,голубе і біле,
Так манить погляд,водночас страшне й красиве.
І вітер пише широко по ньому,
Вже зрозуміліше і літери знайомі.
Нам сам Господь ,щоденно ,пише рівним почерком .
Через моря,людей і хмари,що літають розчерком.
Простіше жити,зрозумівши писане,
Ну от і вечір,місяць ,зорі,спи собі...
https://holypoem.com/16026
@holypoem
