Леся Данильчик - Вільна пташка

Вільна пташка

Вільна пташка

Як пташка в клітці, так в гріху земному я жила,
Про неба голубінь, про сонце я мріяти лише могла,
Я так крильми своїми хотіла помахати,
Хоча би мить, хоч трішки у небі політати...

Тягар життя земного мене не відпускав,
Тримав якнайсильніше, літати не давав,
Крильми б'ючи об клітку, я вийти намагалась,
Та все було даремно, хоч як я не старалась.

І страшно уявити, щоби було зі мною -
Померла б я у клітці, не скуштувавши волю.
Та з неба в час нелегкий Творець спостерігав,
Про Нього я не думала, а Він про мене дбав.

Зійшов на землю грішну Ісус - Господній Син,
Й мене, забравши пута, на волю відпустив.
На радощах злетіла я у неба синь ясну,
Додому, в край чудесний, в оселю неземну...

Та все не так вже й просто, дорога не з легких:
Спалити можна крила у променях жарких,
І я собі подумала, що Бог забув мене,
Під небом я загину, і смерть не омине.

Та мій Спаситель вірний мене не залишав
Й назустріч у дорогу Втішителя послав,
Що голубом небесним до мене прилетів
І тихо за Собою у небеса повів.

Лише б мені не впасти, буває - засинаю,
Буває, що в дорозі я зовсім знемагаю,
І крила дуже слабнуть від спеки та вітрів,
Й, здається, вже не можу і падаю без сил...

Та Бог мене постійно втішає, підкріпляє,
У битві зі стихіями боротись помагає,
І я лечу додому, там жде мене Отець,
Готує Він дарунок - нетлінний то вінець!

18.09.2018
https://holypoem.com/15487
@holypoem

добавил: Леся Данильчик 381 читатель

Похожие стихи

Позаду спалено мости
Леся Данильчик
366
Нам Бог поміг...
Леся Данильчик
315
Одяг білий
Леся Данильчик
215
Боже слово
Леся Данильчик
591
Хочеться в небо...
Леся Данильчик
383
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 85
Гостей: 85
Пользователей: 0