Заздрість
Автор: Лілія Мандзюк
Заздрість пронизує душі!?
Заздрить не хочу й не мушу.
І як про заздрість читаю,
Що це таке?, - розважаю.
Краще вдоволеним бути,
Щоб гнилизною не "тхнути".
Заздрості людям не видно,
Руйнує все ж непомітно.
Як гнилизна притаїться,
Хочеш із нею мириться?
Про гниль у кістках чи знаєш,
Як заздрість в серці плекаєш?
Щирим Господь допоможе,
Бо і Він заздрить не може.
А як потреб безліч буде, -
Бог у біді не забуде.
Завидки, заздрість існують...
Хай вони нас не руйнують!
Не нарікаймо, любімо,
Вдоволеними живімо.
Благословляймо людину,
Зичмо їй добрую днину!
Радіймо з тим, хто радіє! -
Хай заздрість в серці не діє.
"Лагідне серце - життя то для тіла, а заздрість - гнилизна костей". (Біблія, Пр.14:30)
https://holypoem.com/14096
@holypoem
