Гонима Церква
Автор: Лілія Мандзюк
Маленька країна на карті, Там сестри мої і брати. У муках, голодні.., - не жарти, - Бо вибрали Божі шляхи. Їх Зірка й маяк Бог Спаситель, Не ваблять вже світські зірки. Ті знають, що Бог Відкупитель Прийде взять в оселі Свої. У тюрмах побиті і спраглі, Від Господа помочі ждуть. Відважні в судовому залі. Хоч вирок смертельний приймуть!?. Своїм ворогам відпускають Із серця провини усі. Любов'ю обличчя їх сяють, Кати ж зачерствілі і злі. Маленька країна на карті. Там сестри мої і брати. Залишені діти без мами... Все страшно збагнути мені. Христос за Собою покликав, Дав щастя хвалити Його. Правитель ж жорстокий позбавив Свободи, бо прагне свого. Якщо твоє серце пізнало Прощення і ласку Христа, Скажи, щоб молилось, прохало Сил з вірою йти до кінця. За Церкву гониму по світі, За сестер моїх і братів Молюся, щоб Богом зігріті Жили, так як Він нам звелів. Брати, прихиліте коліна, Молитву у небо пошліть За Церкву, що світом гонима. Ви можете, їх піддержіть! "Пам'ятайте про в'язнів, немов із ними були б ви пов'язані, про тих, хто страждає, як такі, що й самі ви знаходитесь в тілі". (Біблія, Євр.13:3)
https://holypoem.com/13711
@holypoem