Лілія Мандзюк - Гонима Церква

Гонима Церква

Гонима Церква

Маленька країна на карті,
Там сестри мої і брати.
У муках, голодні.., - не жарти, -
Бо вибрали Божі шляхи.

Їх Зірка й маяк Бог Спаситель,
Не ваблять вже світські зірки.
Ті знають, що Бог Відкупитель
Прийде взять в оселі Свої.

У тюрмах побиті і спраглі,
Від Господа помочі ждуть.
Відважні в судовому залі.
Хоч вирок смертельний приймуть!?.

Своїм ворогам відпускають
Із серця провини усі.
Любов'ю обличчя їх сяють,
Кати ж зачерствілі і злі.

Маленька країна на карті.
Там сестри мої і брати.
Залишені діти без мами...
Все страшно збагнути мені.

Христос за Собою покликав,
Дав щастя хвалити Його.
Правитель ж жорстокий позбавив
Свободи, бо прагне свого.

Якщо твоє серце пізнало
Прощення і ласку Христа,
Скажи, щоб молилось, прохало
Сил з вірою йти до кінця.

За Церкву гониму по світі,
За сестер моїх і братів
Молюся, щоб Богом зігріті
Жили, так як Він нам звелів.

Брати, прихиліте коліна,
Молитву у небо пошліть
За Церкву, що світом гонима.
Ви можете, їх піддержіть!


"Пам'ятайте про в'язнів, немов із ними були б ви пов'язані, про тих, хто страждає, як такі, що й самі ви знаходитесь в тілі". (Біблія, Євр.13:3)
https://holypoem.com/13711
@holypoem

добавил: Лілія Мандзюк 351 читатель

Похожие стихи

Лист для тебе
Лілія Мандзюк
358
Тобі не треба Бога...
Лілія Мандзюк
343
Тебе потребує світ
Лілія Мандзюк
28
Бог мене знайшов
Лілія Мандзюк
1072
486
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 268
Гостей: 268
Пользователей: 0