Іди вперед і не дивись назад!

Автор: Лілія Мандзюк

Іди вперед, вникай у Моє Слово,
Й ніколи не дивись уже назад.
Хоч часом буде сумно й вечорово,
Ти не виходь із колії солдат.

Ти — воїн Мій, Ти — Божа є дитина,
Своєю кров’ю від гріхів обмив.
Ти дорога в очах моїх людина,
І пам’ятаєш: серце хто зцілив?

Згадай про те, як не було надії,
І не було бажання більше жить.
Це Я у серце вклав чудові мрії,
Щоб все життя Мене ти міг хвалить.

Тобі не раз розчісував волосся,
Тихеньким й шумним подихом вітрів.
Хоча тобі тоді, чомусь здалося:
Не добре діло вітер учинив.

Для тебе ягоди створив... природу
І розмаїття дивних кольорів.
Так хочу, щоб побачив в цім турботу,
Що я тобі, людино, проявив.

А пам’ятаєш день, як ми з тобою
Вступили у священний Заповіт?
Ти обіцяв, що будеш йти за Мною,
Я кров’ю затвердив і Свій обіт.

І Я незмінний, хоча ти й мінявся,
Чомусь не завжди довіряв Мені.
Про тебе хто — не Я? - Я піклувався,
Коли ходив, робив і був у сні.

Сьогодні день прекрасний! Навертайся!
Благословенна зустріч не мине.
В не пильнуванні, в лінощах покайся,
Іди до праці — нива, поле жде!