Лідія Меланіч - Буря

Буря

Буря

Покотило сонце день на захід…
Вітер небо міряє крилом…
Чайки з криком (полохливі птахи!)
Пролітають низько над човном —

Щось тривожить їхнє розуміння,
Суплять хмари брови до води…
Хвилі — наче гори! Де спасіння?
Як тепер до берега дійти?

Залива човна, перевертає —
Він ледь-ледь між хвилями стоїть,
А в човні Син Божий спочиває —
Серед шторму, притомившись, спить.

Хоч сердець дванадцять молодецьких
Силою веслують в буревій,
Море тільки в відповідь сміється:
«Що ви, люди, проти нас, стихій?»

І злякались учні: «Ми загинем!
Урятуй нас, Господи, спаси!
Бо усіх морська глибінь поглине!»
І тоді прокинувсь Божий Син.
https://holypoem.com/626
@holypoem

добавил: Наталия Воробьева 2693 читателя

Похожие стихи

Ти йшов вперед
Лідія Меланіч
2573
Ось руки
Лідія Меланіч
2395
Пасха
Лідія Меланіч
2692
1650
Ода Богу
Лідія Меланіч
1763
Сьогодні Бог
Лідія Меланіч
1796
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 793
Гостей: 790
Пользователей: 3

Ольга Алексеевна Володина, Владислав Погорелый, Rikarivka ...