Буря
Автор: Лідія Меланіч
Покотило сонце день на захід… Вітер небо міряє крилом… Чайки з криком (полохливі птахи!) Пролітають низько над човном — Щось тривожить їхнє розуміння, Суплять хмари брови до води… Хвилі — наче гори! Де спасіння? Як тепер до берега дійти? Залива човна, перевертає — Він ледь-ледь між хвилями стоїть, А в човні Син Божий спочиває — Серед шторму, притомившись, спить. Хоч сердець дванадцять молодецьких Силою веслують в буревій, Море тільки в відповідь сміється: «Що ви, люди, проти нас, стихій?» І злякались учні: «Ми загинем! Урятуй нас, Господи, спаси! Бо усіх морська глибінь поглине!» І тоді прокинувсь Божий Син.
https://holypoem.com/626
@holypoem
