Лідія Меланіч - Буря

Буря

Буря

Покотило сонце день на захід…
Вітер небо міряє крилом…
Чайки з криком (полохливі птахи!)
Пролітають низько над човном —

Щось тривожить їхнє розуміння,
Суплять хмари брови до води…
Хвилі — наче гори! Де спасіння?
Як тепер до берега дійти?

Залива човна, перевертає —
Він ледь-ледь між хвилями стоїть,
А в човні Син Божий спочиває —
Серед шторму, притомившись, спить.

Хоч сердець дванадцять молодецьких
Силою веслують в буревій,
Море тільки в відповідь сміється:
«Що ви, люди, проти нас, стихій?»

І злякались учні: «Ми загинем!
Урятуй нас, Господи, спаси!
Бо усіх морська глибінь поглине!»
І тоді прокинувсь Божий Син.
https://holypoem.com/626
@holypoem

добавил: Наталия Воробьева 2693 читателя

Похожие стихи

З нами Бог
Лідія Меланіч
2721
Ти йшов вперед
Лідія Меланіч
2573
Сяйво Різдва
Лідія Меланіч
2342
Пісня Богу
Лідія Меланіч
1777
Зустріч
Лідія Меланіч
2934
Його вели дорогою
Лідія Меланіч
5276
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 142
Гостей: 141
Пользователей: 1

Роза Тейвальд