HOLYPOEM

Плин життя

АвторОлександр Богун
Як перший спалах сонця на світанні!
Мов перекати грому - тільки мить,
Як вранці гаснуть зіроньки останні-
Так само швидко і життя летить

Мов листячко осіннє,що вітерець зриває
З дерев багряних в пишному саду-
Так листопадом днів життя кружляє
А роки стрімголов пришвидшують ходу

І як сніжинки білі тануть на долоні-
Так гублять слід свій молоді літа,
Галопом мчать неначе дикі коні,
Журавликом заобрій юність відліта

Роки летять собі і їх не зупинити,
А що колись було-назад не повернеш
І те що за життя зумів ти насадити-
Те з поля свого по життю збереш

І хоч На серці рани час таки лікує,
Взамін нам зморшками проорює чоло,
Щей пензликом на скронях сивину малює,
Стираючи із пам'яті те що колись було

Життя мов човник у бурхливім морі,
Цей плин років не раз журбу навіє,
Бо все пройде і згаснуть в небі зорі-
Та хай душа ніколи не старіє
1 589 01.07.2016 Додав(ла): Богун

Коментарі 0

Благословіть автора добрим словом. Ваш коментар буде першим.