Він не лишить

Автор: Oksana Yurik

Коли, здається, ззовні ти тримаєшся, 
Але як лійка карстова¹ всередині пуста…
І не вивозиш вже, і з гуркотом ламаєшся - 
Ти все ще маєш доступ до Христа.

Коли на дні ти вже і пробуєш піднятися,
Але провалюєш все глибше й глибше дно -
Хтось молиться, щоб ти почав зцілятися,
Хтось молиться, щоб ти піднявся знов.

Коли сумління спалюєш, гріхом неволячи, 
Втрачаєш мир, блукаючи у млі - 
Комусь болить твій біль. Комусь за тебе боляче!
Не просто так є Церква на Землі…

Допоки дихаєш, допоки серце бʼється,
Ще діє благодать² - Господня смерть!
Це ниточка надії, що дається,
Коли засмоктує зрадлива круговерть!

Допоки борешся, допоки не здаєшся,
Допоки твій Христу залічується гріх -
Ти праведним для Нього зостаєшся
І Він, повір, нізащо не лишить Своїх. 


¹ Карстова лійка (або карстовий провал) - коли підземна порожнина стає занадто великою, її склепіння не витримує і провалюється.
² Залишатися по правильний бік від тонкої грані між застосуванням благодаті та зловживанням нею нам дозволяє покаяння (Джері Бріджес, «Дисципліна благодаті»)