Хранитель моїх снів

Автор: Oksana Yurik

Буває в ніч, а сну коли немає, 
Думки навʼязливо полонять кожну мить,
Усякі спогади непрошено зринають, 
Які бажала би забути й схоронить:

То неприємності якісь життєві,
Помилки певні, глупості, страхи,
Поразки всі, занепади суттєві,
Самоаналізи, картання батоги…

Вантаж із кожним роком наростає,
Удень - життя, вночі - його жахи.
Вночі ж бо й тінь страшніше виглядає,
І той вантаж - не маючий ваги.

Казала баба - їй таке бувало
Коли прожитого аж повню нажилось,
Бувало наче жаром обсипало,
І сон тікав, коли згадає щось.
 
І, бідолашна, крутиться до ранку
З одного боку кидається в інший:
Всі промахи, недоліки як танком
Таранять душу… змучену і грішну.

Мабуть то є жага до ідеалу,
Якого неможливо досягти,
Але ж душа все тягнеться, їй мало,
Їй хочеться вершини чистоти,

Їй хочеться постати бездоганно,
Без влади темряви і мороку гріхів…
Але вдається їй все це погано,
Ніхто ніколи цього не зумів. 

І я молюся… часом зі сльозами,
Молюсь Володарю усіх світів.
Усю недосконалість виливаю.
Встаю з колін… і темрява зникає!
Бо тільки Бог - Хранитель моїх снів.