не питай мене ʼяк тиʼ

Автор: Юлія Лапушанська

привіт, я знаю,
що це обов’язково повернеться
тим, що сходить

повертається
куйовдить

я знаю, що воно торкає
за живе

коли тобі кажуть
не розвертайся
і кладуть в корзину
тишу

біжи
так далеко
як тільки можеш
не дай ніхто не знайде тебе
крім Того
Хто найбільше просив 


привіт, 
я чув
це не остання тиша
у тому купе
і зато вранці 

не напишу листа
я не скуйовджу волосся
ніхто не порахує до ста

ніхто не запише рілз 
не відкриє тікток
не скине поштою поцілунок

він не буде знайомим
вона не буде проста
неспроста

ніхто не запалить вогник
усе надійде не почавшись

це потребує втоми
але ти лікуєш міста
така як ти є
проста

привіт, я знаю,
що починається коридор затемнень
у правому вусі
котрий починається
не закінчившись
і закінчується не почавшись

привіт
я знаю щось про біль
і це нормально 
не схавати

привіт
я знаю як болить коли навʼязують

привіт
просте привіт
і зламане ребро
зламана памʼять
нарушені заповіді

привіт
я знаю що так не можна
але хто питав
ти прийшла я відкрив
і все пішло дарма
чому так

привіт
порахуй до ста
станція проста
порахуй відкрий листа

і він ще не настав
фінгал
поставлений на права

спалені тонни мостів
викинуті фотографії
віддані речі
розмови з відзеркаленням у дзеркалі
прості дякую та до побачення

це страшні фінали
на ранах Аріки
котра почала і не закінчила
Гаки котра відкинула і залишила

я не хочу починати більше заново
заживо
це пробиває
проламує

це витікає
сферами

я не хочу більше
не можу
закинь першого


хто тебе питає?
забий