Ганна Горбатюк - Як важко втрачати нам рідних

Як важко втрачати нам рідних

Як важко втрачати нам рідних

87.
Господь, до душі доторкнися,
Щоби перестала боліти.
Як важко мені, подивися,
Дай горе оце пережити!

Не можу без Тебе, мій Боже,
Прогнати цей сум із душі,
Я знаю, що Ти допоможеш,
Бо щиро молюсь я в тиші.

Ти завжди мене потішаєш,
Розрадь моє серце й тепер,
Ти краще за мене все знаєш,
Бо й Сам на хресті був помер.

Як важко втрачати нам рідних
І близьких для серця людей!
Хоч місяць на небі вже видно -
Не можу зімкнути очей.

Ні їсти не хочу, ні пити,
Лиш сльози блищать на очах,
О як би цей час пережити,
Цей біль, і розлуку, і страх?!..

Сама я не справлюсь з бідою,
Бо важко мені - подивись,
Лиш втішитись можу Тобою,
Господь, до душі доторкнись!
https://holypoem.com/21620
@holypoem
13.02.2024
добавил: Ганна Горбатюк 12 читателей

Похожие стихи

42
Я вижу небо голубое
Ганна Горбатюк
92
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 1227
Гостей: 1225
Пользователей: 2

Ольга Алексеевна Володина, Didar Zholshibekova