Діалог батька з сином

Автор: Ганна Горбатюк

44.
В одну чудову літню днину
Батьки гуляли з своїм сином,
І син у батька запитав:

-  А хто нам, батьку, все це дав?
І звідки ці дерева, квіти,
Травичка, озеро і ріки?
А як з’явилися планети?
Проміння сонця хто нам дав?
І як з’явилася сім’я,
Мій братик, мама, ти і я?

-  Це все, що бачиш ти, мій сину, -
Дерева, квіти і поля,
І ліс, і ріки, й море синє,
І чуєш пісню  солов’я,

Планети всі і тепле сонце,
Метелика, що на долоньці -
Це все створив наш Бог Отець,
Він цього всього є Творець!

А потім вже, на шостий день,
Створив Бог перших двох людей.
Отак з’явилася сім’я,
Там радість була без кінця!

Сам Бог тоді їм дав веління,
Усім творінням на землі,
Щоб володіли по всі дні.
Сам Бог сім’ю благословив,
В любові жити повелів.

Отож, усе,  що бачиш, рідний,
Усе, що добре на землі,
Так, як тоді Адаму й Єві,
Господь дарує і тобі!

 Якщо ти вдячний, любий сину,
За тата, маму, отчий край,
За все, що маєш, кожну днину,
Подяку Богові складай!

Якщо і в тебе, любий друже,
Водичка є і коровай,
І руки працювати можуть,
І очі бачать рідний край,

То кожен ранок, кожен вечір,
Ти пам’ятай - не забувай:
За всі Творця Благословення
Всім серцем Бога прославляй!

27.07.2019.
Автор Горбатюк Дмитро
(син Ганни Горбатюк)