Без назви

Автор: Неизвестен

Коли земна закінчиться дорога
Земне тяжіння сили вже не має.
Всі душі стануть перед Вічним Богом,
Про шлях земний Він кожного спитає.

Він не спитає, чи красиво ти молився,
Чи правильні слова ти говорив,
А от хто з милості, як з джерела, напився
І скільки зранених ти в себе прихистив.

Не так важливо, чи ти знав напам'ять Слово,
Чи ревно ти суворий піст тримав,
Важливо в холод, чи вдягнув нагого?
Й скількох голодних ти нагодував?

І там, де сміх, цинічні анекдоти,
Де слава й гроші над усим стоять
Чи люди, що були там, знали хто ти?
Чи не соромився їм про Христа сказать?

Не треба Богу жертви, десятини,
Оздоблення у храмах золоте.
Він хоче серце, чисте, як в дитини,
Важливий послух, а без нього все пусте.