Найкраща доля

Автор: Анна Принь

Немов та пташка у неволі,
Що мріє про найкращу долю,
Про світлі луки й полонини,
Так мріє і душа людини.

Душа бажає знов літати,
Вона чекає того свята,
Коли підніметься на крилах,
Від вітру забринять вітрила,

І полетіти зможе вгору,
Небес долаючи простори...

Ти навернися знов до Бога,
Поклич Його на допомогу,
Щоби зламав жорстокі грати,
І буде в тебе вічне свято! 

Чекай Христа вночі і вранку,
Промінням щастя на світанку
Він прийде, щоб відкрити очі,
Звільнити душу твою хоче

Від зла та розладу кайдАнів,
Гріховних пустощей, обмАнів,
Що твою душу прагнуть зжерти...
Але Христос звільнить від смерті, 

Не дасть Він тебе на розправу,
Життя для Нього - не забава!
Є для душі твоєї крила,
Щоби повстати із могили.

Воскресне знову Україна,
Щаслива, мирна і єдина,
До Господа піднявши руки,
Що взяв на Себе наші муки!

Христу подяка й вічна шана,
Він - Той, Хто зцілює всі рани.
Не бійся, навернись до Нього,
До сильного, живого Бога! 

І полетиш із Ним угору,
Небес долаючи простори...

24.08.2021