БУРЯ #3: СОЛОДКА НІЧ. СМЕРТІ БІЛЬШЕ НЕ БУДЕ
Автор: Юлія Лапушанська
[3: Солодка ніч] Раптом ти побачиш, Що смерті вже немає, І захочеш сказати "дякую" Богу по-особливому. : Це станеться сьогодні. Але... - Толлі? - Нас вчора перервали. Що ти казала за розмову із Богом? - Ах, так... Це було подібно до швидкого вибуху, такого значного... Все сталося так раптово. Я побачила, як усі села схопилися світлом. Наче вони були поєднані: наче за них Хтось молися. Знаєш, сьогодні вночі за мене молилися... І я покинула себе. Минулу. Мене більше немає. Усе, що було [увесь той бруд, уся та прикрість, увесь перегній]... Пам’ятаєш, як я дивилася на себе в дзеркало, та бачила там чоловіка, років під 90-то? Так от, він помер. І це сталося так. Раптово. Бог сказав, щоби я не йшла далі. Він зупинив мене. - Отже, тепер я справжня. Розумієш, Коре? Смерті більше не буде. Але це повітря. Ти знаєш, це все через нього. Я раніше так не відчувала Бога. Але щоразу, коли я тут. І смогу машин, міста. Немає. Я відчуваю такий глибокий зв’язок, що... - Хочеться вмерти? - Ні-ні, більше вмирати не потрібно. Вже немає необхідності. Усе вже пройшло. Минуло. Усе! [Дивиться недовірливо] - Ну дивись. А в думках: «Невже?»
https://holypoem.com/16891
@holypoem