Леся Данильчик - Сон

Сон

Мені приснився сон: стою на площі міста,
Навколо мене люди, їх кількість не злічити,
А я кричу щосили: "До Бога наверніться!",
І серце все сильніше почало в грудях битись.

"О люди, дуже скоро прийде Ісус на землю,
Як ми життя прожили, Господь тоді спитає,
Чи часом дорожили, чи провели нікчемно,
Ні року, ні години, ні дня ніхто не знає...

Куди прямують душі: у пекло, чи до Бога?
У пеклі вічні муки, аж страшно уявити,
Покайтесь! Ще не пізно, відкрита в рай дорога...
Невже із вас хтось хоче в вогні завжди горіти?..

Ісус сьогодні хоче спасати всіх від смерті,
До кожного із нас Він руки простягає,
За вас й за мене, люди, терпів Він біль нестерпний,
Ще кров Його безцінна за нас з хреста стікає.

Вже Царство Боже близько, і чути Христа кроки,
Заходьте до ковчегу Спасителя Ісуса,
Схиліться в покаянні, відкрийте всі пороки,
А Він серця очистить, відбілить кожну душу", -

Так я у сні на площі до всіх людей зверталась.
Праворуч мене люди, немов були глухими,
У кожного із них була нагальна справа,
Обтяжені турботами, вони кудись спішили.

Ліворуч - всі сміялись, немов казала жарти,
Для них була неначе співцем отим забавним,
І хоч про Боже Царство старалась я звіщати,
Хотіла помогти їм, та все було намарно.

Лиш вдалині сиділа на лавочці бабуся,
Я бачила, як сльози з її очей стікали,
Вона своє серденько відкрила для Ісуса,
У покаянні щирім Йому життя віддала.

І я від сну збудилась, і раптом зрозуміла,
Що про спасіння Боже повинна не мовчати,
Бо є у цьому світі хоча б одна людина,
Котрій потрібно в небо дорогу показати.

Можливо, ми не бачим плодів від благовістя,
Хоч сієм зерна правди, як вмієм, і повсюди,
Буває, знемагаєм і падаєм у відчай,
Зусилля прикладаєм, та нас не чують люди...

Можливо, з нас сміються, вважають диваками,
І для людей почуте не так уже й важливе,
Можливо, що від інших ми терпимо зневагу,
Та маєм ще сильніше трудитися на ниві.

Не просто так нас вибрав Господь із цього світу,
Для кожного із нас робота є у Нього:
Той труд приносить щастя, у нім велика втіха -
Хоча б одну людину нам привести до Бога.

20.05.2021
6 0
Леся Данильчик 228 просмотров
1

Комментарии

Инна Гунько 16:24 30.05.2021
Очень понравилось стихотворение

Форма входа

Статистика пользователей

Онлайн всего: 64
Гостей: 63
Пользователей: 1