Неля Романовська - Нанівець

Нанівець

Нанівець

Колись ти зійдеш нанівець.
Усе земне має зотліти.
Так як мільярди тих сердець,
Що почали з палеоліту.
І ти здивуєшся, земля,
Буде крутитися без тебе.
Натомість миле немовля
Народиться, всміхнеться небу.
І що залишиш чи візьмеш?
Ті палки, що вставляв в колеса?
Амбіції, майно... Авжеш...
Душі не треба цього пресу.
Бо є у світі суєти,
Щось глибше, ніж попкорм і стейки.
Чим заряджається завжди
Твоя духовна батарейка?
Ти досі дихаєш - це приз.
То обживи ще цю планету
По-новому. Не падай вниз,
А душу підготуй до злету.
Пробач, прости і відпусти
Тоді не буде так тривожно.
Не всі хрести треба нести
І гріх в собі здолати можна.
Здушити невгамовну плоть
Приборкати гнилі потреби.
І ти здивуєшся, Господь,
Любов пролиє через тебе.
https://holypoem.com/12584
@holypoem

добавил: Неля Романовська 660 читателей

Похожие стихи

Хай зоря ясна підкаже
Неля Романовська
368
Привітання
Неля Романовська
464
Аборигени
Неля Романовська
1123
Не матюкайся
Неля Романовська
908
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 412
Гостей: 410
Пользователей: 2

Любовь П, Лариса Железняк