Про гроші

Автор: Неля Романовська

Мій друже, я тебе попрошу,
Сьогодні всім нам послужи...
Ми поговоримо про гроші...
Ти маєш? Ні? То на, бери,
Але за пазуху не треба...
Не спокушайся. То є гріх.
І вибачення - без потреби,
Таке бажання є у всіх. (кидаю) Упсс...

Фальшиві гроші верх ногами...
І роздивитися не встиг...
За них будують люди храми,
І убивають через них.
Якщо би в морі атлантичнім
На острів кинуло... Повір,
Хіба б поставила гірчичник
Аби не кашляв. То папір.
Ти на слова мої не сердься,
Хай вступить розум в діалог...
А, може, через моє серце
Тобі щось проговорить Бог?

Я чула, гроші - то є ідол
Для тих, хто вдосталь має їх...
А я із тим не згідна ніби...
Не тільки там живе цей гріх.
В заможних зовсім інші теми
Про подорожі, кораблі...
Перетирають цю проблему
В кварталах  бідних... злидарі.
Їх очі вже від сліз опухли,
Розчарувались... Позаяк
Нема за що купити туфлі,
У школу синові рюкзак.
Чи захотілось мандаринок...
(А кажуть, що купюри - зло)
Пішли з зарплатою на ринок,
І зла, як ніби й не було.

А знаєш, де бере початок
Ця похибка? Як був малим
Розповідали про достаток (дає книжку)
Нам казочки. І разом з тим
Дурню про щуче повеління,
І про Івана на печі,
Що тренував своє терпіння
В очікуванні калачів.
Батьки твої при комунізмі
Повірили в пенсійний фонд,
А спам`ятались - було пізно,
Здоров`я вклали у завод.
Реальність знову стала дибки,
Тобі історій наплели...
І тему золотої рибки
Політики перейняли.
Байки прижилися надійно,
Прилипли, наче банний лист.
Там, де наївний - неодмінно
Якийсь знайдеться оферист.
В житті ти їздиш автостопом,
Не килим в казочку несе.
І з золотої антилопи
На землю гривня не впаде.
А тим, хто хоче легких статків,
Я пригадаю: Алладін,
Добряче тер свою лампадку,
З якої вивільнявся Джин. 

Перемістився в підсвідомість
Фантастики архів увесь.
І ти не дієш. А натомість
Живеш у прагненні чудес.
Буває, дехто має чудо,
Та швидко котиться назад.
Бо є статистика, ті люди,
Не вміли коштам дати лад.
А чом би не опанувати
Ці технології складні.
Рости і вчитись, досягати -
 Це також диво на землі.

Чого у школі нас навчали...
При синуси і H2O..?
Воно в пригоді нам не стало.
І  жити не допомогло.
А де якийсь предмет про гроші,
Що забезпечують нам тил..?
А ця тематика тривожить
Від пеленок і до могил...
І наче бовван вавилонський
Стирчить проблема. Як Ваал...
Для нас ті гроші - ніби космос,
Невивчений матеріал.
Незрозуміло. Прагматично...
...А я б хотіла, щоб з небес
Упав мішок би романтично,
Набитий доларами весь.

Я в серці одкровення маю
Воно зривається із уст.
А ви міркуйте, чи права я,
Чи в тому є здоровий глузд.
	Комусь вродила нива рясно,
	А він зібрав і з`їв врожай.
	Весною молиться на грядці:
	Благослови, Господь. Давай!
	І що там виросте, на полі,
	Яке не сіяв, не полив...
	І я не бачила ніколи,
	Щоб хтось із нас таке робив.
Не кинув в землю - то й не буде!
Та помічала мимохіть,
Як голосили дивні люди:
"Фінанси, у життя прийдіть"!
І думають, що в них є віра
В святу небесну благодать.
Роки минають, будні сірі
На нарах бідності сидять.
По вірі треба щось робити...
Зловити благодатну мить:
Як дощ із неба буде лити,
То знай - Творець зерно ростить.
Він дав сприятливу погоду,
Для твого паростка в землі...
Ти посадиш зерно, обробиш,
І хліб поріжеш на столі.
Етапи розвитку правдиві,
Гартують нас дощі, і сніг.
І кожен результат - це диво,
Як плід, котрий дозріти зміг...

Як не робити певні дії,
І не орати власний лан -
Не буде цілей. Тільки мрії
Опруться на м`який диван,
Що риба й хліб впадуть зі стелі...
Таке ставалося з людьми...
Які покинули оселі,
Й по вірі за Христом ПІШЛИ.

Чому нема грошей в достатку
І не вилажу з мінусів?
То хтось прийшов до мене в хату
І, певно, довго тут свистів.
Що залишилось? Нарікати.
Країна винна і батьки...
Та комусь вдалося узяти 
Щось більше з Божої руки?
Він був як я. А став героєм.
Не зупинився. Не притих.
Жив поруч і ходив зі мною,
А більше досягнути встиг.
А я прикрилася брехнею,
Що все нечесно. Та лишень
Гуляє вітер над стернею
Моїх провітрених кишень.

І що постійно заважає,
Зайти у цей багатий стан..?
З труби вода не витікає
Якщо не в той бік крутиш кран.
То пошукай, знайди проблему,
Не падай духом, любий брат.
Є збій в фінансовій системі
Твоїх прибутків і витрат.
На це дивися більш прозово,
Практично. Можна разом з тим
Молитися цілодобово,
Духовним бути... і нагим.

Ні я, ні ти - ми ще не в курсі
Про обіги і рух монет.
Як переводити ресурси
У грошовий еквівалент.
Якщо за тиждень до зарплати
Що їсти - головне з турбот...
То ти не вмієш записати
Свої витрати у блокнот.
І непотрібні витребеньки
Фінанси зводять нанівець...
Я хочу талію тоненьку,
Товстий, великий гаманець...
На жаль, є інша в нас тривога,
І все буває навпаки:
У гаманці нема нічого,
А розширяються боки.

Ми маємо відповідальність
Перед собою. Й не одну...
А є в цій темі інша крайність.
За все ми платимо ціну.
Я можу мати більше коштів.
Купатись, як в намулі сом.
Та знаю, доведеться просто
Платити спокоєм і сном.
А я живу в легкому стані.
Відкинувши стереотип: 
Якщо труси не від не армані,
То ти якийсь немудрий тип.
		Якщо заможний ти, багатий,
		Поглянь: це сестри і брати.
		Навчи народ свій заробляти,
		Бо хто це зробить, як не ти?
		Нехай  Господь тебе направить,
		Щоб ти свою сорочку зняв
		І дав тому, хто вже роками
		За тебе молиться щодня.
		Хто в храмі служить. В нього мірка
		Духовна. Але бідний... так.
		На цьому фоні ти, як зірка,
		Працюючи на свій сармак.
		І ти приходиш у неділю,
		Береш від нього відкриття
		Основи пізнання і віри,
		Які наповнюють життя.
		Ті люди - наче голос неба...
	Не пристосовані, як ти... 
		А, може, прийде через тебе
		Їх відповідь на молитви?

Про що я цілий вірш говорю?
Про щастя на землі. Про це.
Живи у мирі із собою,
В гармонії з своїм Творцем.
Як вистачає, то розслабся,
Подякуй Господу, радій
З душі скидаючи баласти
Мамони, суєти, понтів.
Коли ж тебе це все турбує
Іди, і щось роби. Не спи.
Бо холод по ногах відчуєш, 
Як стрикоза серед зими.

Ми небо закриваєм просто,
Казковим світом парасоль. 
І робимось рабами коштів,
Не взявши гроші під контроль.
Якби хотів усе сказати
За одну лекцію б не встиг.
Грошима треба керувати,
А не молитися до них.

	 Нам би розчистити дорогу
	Тверезим Словом в голові,
	Щоб сказане великим Богом
	Практикувати на землі.	

Немає більшого трагізму...
Коли в очікуванні див
Ти ігноруєш механізми,
Які Господь проговорив.
Уже пролив з небес потоки.
Про гроші  все сказав. Й не раз.
Ми ж не вивчаємо глибоко,
Тому не діє Слово в нас.
Не здобуваємо науку
І не питаємо порад.
Тому й не йдуть нам гроші в руки,
І от таке-то, любий брат.
Словами душу заспокоїв:
В усьому винен сатана.
Спіши, біжи до водопою
Щоб мудрість випити до дна.
Вона захована в Писанні,
У Приповістках. Соломон
Сказав слова про це реальні,
Що відганяють лінь і сон.
Прокинься і впади спросоння
В моря Його благословінь.
Вони для нас, вони бездонні.
Від Батька до дітей. Амінь.
Неля Романовська