Крізь віки Голгофу споглядаю

Автор: Lyubov Dulya (Shewchik)

Крізь віки Голгофу споглядаю, 
І тремтить усе моє єство, 
Мов круки летять під небокраєм, 
Смерті простягаючи крило. 

Божий Син... Голгофа... Смертні муки...
Розум відмовляється вмістить! 
А  пробиті Всемогутні  Руки
Світ, здається, обняли в ту мить. 

Чим Ти завинив, Ісусе любий, 
І за що страждань цих терпиш жах? 
Розп‘яли святого Бога люди, 
Кров лишивши на своїх руках. 

Розп‘яли Любов і потоптали, 
Хоч і не знайшли в Христі вини, 
О, невже чудес було їм мало? 
Не впізнали Господа вони...

Та в хвилини мук отих нестерпних 
Ти Отця просив простити їх, 
З пам`яті ніщо не може стерти 
Слів отих прощення дорогих. 

Бо й за мене там лилась молитва,
«Їм прости» - звучало із хреста .
Закінчилась блискавично битва, 
Ворог біг, поразку як дістав. 

Я схиляюсь низько перед Тебе, 
І сльоза з очей моїх збіга, 
Бо так близько-близько стало небо, 
Як душа звільнилась від гріха. 
~ДЛВ~