Світлана Береза - Наснився хрест і на хресті я гину

Наснився хрест і на хресті я гину

Наснився хрест і на хресті я гину

Наснився хрест. І на хресті — я гину. 
Тримають цвяхи міцно руки й ноги. 
Німа від жаху, плачу в самотині 
І голову схиляю перед Богом. 

Горить все тіло — скільки ще страждати?.. 
Зламались кості. Біль у мозок впився… 
Катам простити?!.. Як, скажіть, прощати? 
Мовчу. Тремчу. Враз чую: «Помолися!»… 

Молюсь. І що це?! — Сам Христос явився, 
З Голгофи ніжно Він зове до Себе… 
Аби народ ще більш не осквернився — 
Собою шлях проклав Ісус до неба. 

Він за катів пішов на хресні муки — 
Й катів простив. Вони ж, либонь, незрячі — 
Тому-то Кров’ю забруднили руки… 
Коли ж прозріють — з сорому заплачуть. 

Навчитися б собі отак прощати, 
Навчитися б смиренно хрест свій нести, 
Навчитися любов’ю так палати, 
Щоб за людей і смерть прийняти з честю. 

…Наснився хрест. Я на хресті — й не гину, 
Хоча тримають цвяхи руки, ноги. 
Катам прощаю в цю важку годину. 
Мовчу. Терплю, бо й на хресті — я з Богом.
https://holypoem.com/862
@holypoem

добавил: Влад Фонки 1898 читателей

Похожие стихи

0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 227
Гостей: 226
Пользователей: 1

Ілля Коряковцев