HOLYPOEM

Не судім

АвторIrina
Коли спіткнеться брат в дорозі,
Впаде, що й встать буде не в змозі,
Тоді прошу, о Боже мій,
Дай сил не осудить мені!

Гріх душу може підсторожить,
Не встоїть від спокус ворожих,
Хтось навіть раду сміє дати...
Та я боюся ран додати.

Тебе прошу я, Отче любий,
Хай навіть світ увесь засудить,
Навчи мене схилять коліна,
Тобі нести за них моління.

Бо Ти, Господь, вчив не судити,
Молитися, прощать, любити,
Не кидать в зранених камінням,
Бо їх душа і так в томлінні.

Тож вчинок і долю чиюсь не судім,
Бо не знаєм чекає що нас в цьому дні.
Краще втіху несім для людської душі,
Що може не раз вже у Бога просила: «Прости!»
822 30.05.2018 Додала: Ірина

Коментарі 0

Коментарів ще немає. Будьте першим, хто поділиться відгуком!