Я б напевно не стала мінятись...
Я б напевно не стала мінятись,
Якби, Бог, не пізнала Тебе.
Не хотіла, живучи, смирятись,
Бо вважала за добру себе.
Я б не стала шукати прозріння,
Каяття і спасіння душі,
Як не чула би я про нетління
І життя, що в Ісусі Христі.
Залишилася би я з гріхом в серці,
Самолюбно простуючи в світ.
Відчиняла б для примх тіла "дверці",
Без тривоги, що дам Богу звіт.
Так й жила б...Скільки раз я згрішила!..
Так й жила б...Та Ісус допоміг.
Його погляд Любові зустріла,
Він покликав: "Йдем разом вперід".
Ця Любов мене так полонила,
Не у рабство - на вільність, життя!
Крила віри у серці зростила,
І назвала: "Моє ти дитя".
О, Любов! Як велика це сила,
Ти без пут людей робиш своїми.
Ти із Богом мене поріднила.
Дай, щоб Тебе, Любове, цінила.
Якби, Бог, не пізнала Тебе.
Не хотіла, живучи, смирятись,
Бо вважала за добру себе.
Я б не стала шукати прозріння,
Каяття і спасіння душі,
Як не чула би я про нетління
І життя, що в Ісусі Христі.
Залишилася би я з гріхом в серці,
Самолюбно простуючи в світ.
Відчиняла б для примх тіла "дверці",
Без тривоги, що дам Богу звіт.
Так й жила б...Скільки раз я згрішила!..
Так й жила б...Та Ісус допоміг.
Його погляд Любові зустріла,
Він покликав: "Йдем разом вперід".
Ця Любов мене так полонила,
Не у рабство - на вільність, життя!
Крила віри у серці зростила,
І назвала: "Моє ти дитя".
О, Любов! Як велика це сила,
Ти без пут людей робиш своїми.
Ти із Богом мене поріднила.
Дай, щоб Тебе, Любове, цінила.
HolyPoem · holypoem.com/7921
Коментарі 0
Увійдіть або зареєструйтеся, щоб залишити коментар.
Коментарів ще немає. Будьте першим!