Не кажи

Автор: Юлия Каблукова

Коли ти просто жив, а тобі гірко ранили душу. 
Потоптали, пройшлися, болючий залишили слід, 
Не кажи: «Ворогів, ворогів я прощати не мушу, 
Злих людей покривати любов’ю не сліт!» 

Коли зрадили ті, які клялися: «Ми будем вірні!» 
Запевняли: « Не зрадим, не зрадим підем до кінця!» 
Не кажи: « Нема сили, не можу я бути покірним, 
Важко йти, не дійду, не одержу вінця….» 

Коли йдеш по життю,а колючки впиваються в ноги. 
Ти ідеш, в заді себе лишаєш скривавлений слід, 
Не кажи: « Моя гірша, є кращі, зручніші дороги, 
Де є менше каміння, видніється іноді цвіт….» 

А коли ти в сльозах умоляв, і здавалося небо 
Є закритим тобі, а ти плакав, молився, чекав. 
Не кажи: « Іісусу такого як я не треба, 
Він не чує молитву хоч я зі сльозами благав…» 

Добрим будь, не роби своє серце жорстоким 
Коли бачиш, що світ кругом тебе злобою кипить. 
І коли ти вважаєш себе на землі одиноким, 
Не кажи:«Все набридло, не хочу ,не можу я жить….» 

Коли втратив усе, що можливо складав ти роками, 
Втратив друзів, знайомих, коханих і рідних людей, 
Друг найкращий загріб жар твоїми ж руками, 
Не кажи: « Мої дні є темніші всіх темних ночей….» 

Не кажи: « Я нічий, не любий ніким » - не кажи так! 
Не кажи: « Всі забули….» ти ж знаєш Ісус не забув, 
Знай, записані сльози і дні не даремно прожиті, 
Коли небо мовчало, повір, що молитву Він чув! 

Знав прекрасно Він все,і коли ти знеможенний падав 
На дорозі життя,брав на руки і ніжно Він ніс, 
І коли кращий друг який в вірності клявся - зрадив, 
Бачив Він твої очі, вологі, червоні від сліз. 

Бачив Він твою біль, і знеможену зранену душу, 
Бачив серце, якому до сліз було важко простить. 
Чув слова, що прощать ворогів ти не мусиш, 
І людей які злі ти не мусиш любить. 

Але знай, Його зрадили також і словом і ділом. 
Насміялися з Нього, вдягнули терновий вінок… 
І не тільки душа, а все зранене тіло боліло, 
Не здавався ішов, хоч важкий Йому був кожен крок. 

Коли йшов Він на хрест не казав: « Я не хочу, не мушу, 
Я є чистий, безгрішний, не буду страждать за людей». 
Він покірно смирив своє тіло і чисту душу 
Щоб прийняти тебе в число вибраних Божих дітей. 

Він простив ворогів, він простив тих які розіп’яли. 
Розіп’яли не просто людину, розп’яли Творця. 
Й на хресті, коли сили останні Його вже зів’яли, 
Він в покорі молив, не згадати про гріх той, Отця! 

Тож коли тобі важко іти, і буває порою 
Що залишили всі, сам один ти боротись не зміг. 
Пам’ятай, Іісус недалеко, Він близько з тобою 
Коли гірко, схились біля зранених Господа ніг!