Валерий Гибалюк - Кохана ненько рідна Україна

Кохана ненько рідна Україна

Кохана ненько, рідна Україна,
Якого натерпілась ти страху
Коли поставить намагались на коліна
З усіх сторін на вільному шляху.

Як обдирали, наче деревину
Холодний вітер обдирає восени,
Скубали, як круки малу пташину,
Що дочекалась пізньої весни.

Хотіли задушити твою волю,
Позбавить щастя, миру та добра,
Та Бог тобі готує кращу долю,
На все у Нього є Своя пора.

Страждання чаша скоро закінчиться,
Почне Господь тебе благословлять,
І ніколи тобі буде журиться,
Знов радості пісні почнеш співать.

Та згине ворог, як роса на полі,
Засяє сонце в чистих небесах,
Ти знову вийдеш з довгої неволі,
Покине кожне серце біль і страх.

Настане час, коли ти все забудеш,
Щасливо та чудово заживеш,
Сама допомагати бідним будеш
Та з Богом впевнено вперед підеш.

Колись згадаєш про тяжкі години
З сльозами радості в своїх очах,
Не буде кращої на всій землі країни,
Лиш з Богом буде краще в небесах.

Не бійся, Україно, все минеться
Та увесь світ для тебе зацвіте,
Нова епоха на землі почнеться,
Життя буде прекрасне та просте!!!
1 0
Наталия Воробьева 1558 просмотров
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Статистика пользователей

Онлайн всего: 281
Гостей: 280
Пользователей: 1