Пресвітеру

Автор: Олександр Богун

Скрізь на землі зло й гріх панує!
Життя - стежина не проста!
Та рятівний ковчег існує,
То Церква Господа Христа!

Диявол так хотів зламати
Цей порятунку дивний план,
Тому і став він полювати
На душі вірних християн.

Підкріплена Всевишнім Богом,
Трималась Церква на стовпах -
Служителях,чия дорога,
Пройшла по тюрмах,таборах

І нашу Церкву не минули 
Страшні випробувань часи...
Та вітри ці не похитнули
І не зламали ті стовпи,

Що попри злобу та гоніння
Завжди в бій першими ішли
І для нового покоління
Христову Церкву зберегли!

Таким стовпом є наш пресвітер.
Ми вдячні Богу,що ти є!
І хай бушує шторм та вітер,
Ніщо нас з шляху не зіб'є!
 
Ми щиро дякуємо Богу,
Що ти попереду ідеш,
З тобою хочем іти в ногу,
Бо знаєм, Церквою живеш!

Ти ділиш з нами хвилювання
І гіркі сльози з нами ллєш,
Ти знами ділиш і страждання,
І з нами гірку чашу пєш!

І разом знами ти радієш,
А наше щастя,як твоє...
Пораду добру дати вмієш
І зрозуміти горе,як своє!

Твій біль,турботи,хвилювання,
Буденні справи ,метушня,
Ніяк не відібють бажання -
Завжди іти на зібрання!

Ти переносиш в свому серці
Чужі турботи,а хоч є свої,
Відкриті, завжди, дому дверці,
А ми усі,мов дітоньки твої!

В своїх молитвах,ми завжди,
За тебе просимо у Бога,
Щоб Він тебе благословив
І відганяв усі тривоги!

"Ми молим, Господи Святий,
Пресвітера Ти нашого храни,
Батьківською рукою Ти закрий,
Його від негараздів і біди!

Вогонь палкий йому у серце дай,
Щоб далі віддано Тобі служити,
Фізичні і духовні сили посилай!
Тебе ми просим, Любячий Спаситель!"....

Життя ж бушує, ніби море
І розбиває кораблі
Об скелі труднощів і горя -
Багато суден вже на дні...

Та впевнено іде наш корабель
І нам не страшний шторм і вітер,
Ми дійдемо до тих Святих Земель,
Бо знами Бог і з нами наш пресвітер!