Україна

Автор: Олександр Богун

О любий краю мій,рідненька Україна! 
Тобі Господь не легку долю дав, 
Моя старажданна,мила Батьківщина, 
Саму тебе у горі Бог не залишав 
 
Від вибухів страшних не раз земля палала, 
Світанки твої мирні кров'ю обливались, 
Під танками ворожими ти змучена стогнала, 
Та Божі сильні руки з тобою залишались 
 
Стиглі колосочки на золотих полях- 
Армії ворожі чоботом топтали, 
А за своїх синочків,полеглих у боях, 
Вкраїнські матері безцінні сльози лляли 
 
Ось соловейка спів квітучою весною- 
Змінили скреготом безжальні автомати, 
А хлопчики,що бігали веселою юрбою- 
Неповернуться вже до батьківської хати 
 
Та українська мати,що не спить ночами, 
В віконце споглядає в даремному чеканні... 
Їй спогади страшні наспівують сичами 
Про розстріли недавні,взимку на майдані 
 
І те село,яке колись життям буяло, 
Садами пишними втішало любо зір- 
Тепер безлюдним,ніби мертвим стало, 
Хатинки градами вщент знищив "звір" 
 
Така вже доля в нашого народу, 
Ми платимо таку страшну ціну 
За прагнення здобути волю і свободу... 
Та просим Милий Боже:"Ти зупини війну! 
 
Бо все навкруг залежить від Твоєї волі, 
Ми дякуєм за милість,яку Ти посилаєш, 
Та просимо дай кращої для України долі! 
Хоча як буде краще,Ти Один лиш знаєш... 
 
Тому дай сили вірно йти вслід за Тобою 
І наш важкий тягар допомагай нести, 
Чи знову прийде мир чи житимем з війною 
Ти головне дай сил спасіння досягти!"