Варавва

Автор: Любовь Васенина

Варавва
Лежав на підлозі,в холодній темниці,
Ждав смерті.Пощади собі не просив.
Не спав.Знав, що хрест йому знову присниться,
Не плакав, спокійно тримався зверх сил.

По римським законам для вбивці— розп'яття,
Варавва раніше вже знав вирок свій.
Він всіх ненавидів, він сипав прокляття,
Був смерті достойний, злочинець,краді́й.

Хоча і хороброго хрест теж лякає,
Враз двері відкрились на темних петлях:
—«Вставай–но скоріше!!Тебе відпускають!»,
Його схопив подив,хоч був іще страх.

Годин залишалось до страти вже мало, 
Збагнути не міг від того́, що почув. 
Він слову не вірив, хоча й здивувало,
Тюремник в плече його грубо штовхнув:

—«Іди ти!Юрба попросила в Пилата,
Тебе відпускають!—солдат поспішав.
—Тепер буде Цар там Юдейський розп'ятим…»,
— «Повтори…»–йому тихо Варавва сказав.

—«Так, замість тебе там вже судять Святого,
Якийсь–то Ісус.На хресті Він помре.
Солдат розсміявс:Не чув про Такого?
Не знав?»— і Варавва вже вільний іде.

Хто б міг уявити–він вийшов на волю!
Всіх друзів своїх радо він обійняв.
«В сорочці родився!Щаслива то доля!»»,
Здавалось,про це на весь світ він кричав.

Варавва в свободі своїй сумнівався,
Він думав: поми́лку зітре знов Пилат...
Заснувши, вночі прокидався, боявся,
Що знову почує::«Тебе  жде твій кат!».

Та даремні були всі нічними тривоги,
Ніхто за Вараввою навіть не йшов.
По сходам старим,як колись,підуть ноги
І серце спокійно забилося знов.

Варавві відміряли –вийшов на волю,
По милості Божій пройшла кара та,
Де залізо крізь рук....о, скільки ж то болю!
І тільки у сні бачив страх він хреста.

Чи прийшов до Ісуса Варавва?–не знаю,
Та думаю:–Не можна так просто піти.
Почувши таке,що«Тебе відпускають…»
І серце Спасителю не принести.

Ніколи мене не тримали під стражу,
Та душу мою гріх колись закував.
О,ні.Я не краще Варавви.Як страшно–
Там замість мене Христос був вмирав.

На життя у всіх грішників не було права,
Та Божого Сина на смерть осудивши,
Тоді відпустили  б не тільки Варавву ,
А мене і тебе, теж на волю пустивши.

Темниця відкрита, а ти — все в неволі.
Схились,де розп'яття й спасіння знайдеш.
Тебе відпускають! Щаслива то доля,
Відмінений вирок!Ти вільний підеш.     Амінь

Автор —Любов Васеніна;
Переклад Ангеліни Ющук