Страждання Христа

Автор: Людмила Шульговская

Страждання Христа 
(Пасхальний вірш на двох учасників) 

1. «Мій Отче,Я Готовий, хоч болить,
Готовий тут за них все протерпіти.
І зараз ось,молю в Тебе в цю мить,
Прости їм, бо не можуть зрозуміти! 

Вони не знають, чинять що і з Ким,
Диявол їх сюди загнав обманом. 
Жорстокість їхню Я пробачив їм,
Це треба Батьку так за Нашим планом».

2. І сльози ллються з кров'ю пополам:
1. «Ні, не образа! Я люблю їх Отче!
Вони нещасні! Ти це бачиш Сам,
Гріх,мов черв'як, серця їх то́чить!

Наділи ось на голову вінець,
Той, який в руки їхні вклала сила. 
Та, що повстала проти Тебе Творець,
Де поспіхом за нею йде могила. 

В очах темніє від ударів їх, 
Шипи встромили вже Мені у скроні.
Як боляче! Як боляче за них, 
Що в агресивному вони полоні!».

2. О воїни! На що ви ризикнули? 
За що так Бра́нця мучите Цього́?
Ви теж у своїй злості потонули, 
Чому  так поступили? Для кого́?

А ви, злобою сповнені своєю, 
Як можете: «На хрест Його!»кричати?!
За що ви так з Людиною Цією?
Готові Кров Його на дітях взяти!

1. «Здавалось, що терпіти сил нема, 
Та Я терплю, зусилля прикладаю. 
Мій Отче! Тут за них Я недарма,
На цім хресті все їхнє зло прощаю».

2. Ось накінець Голгофа.Всі прийшли, 
1. На хрест лягаю...і удар, удар!
Прибитий Я!Ось хрест Мій піднесли,
Як боляче! В кожній клітині жар!

2. О люд! Кричати скільки будеш ти?
–«Зійди з хреста!»–зухвало промовляють. 
1. «Прошу Тебе мій Батьку, їм прости,
Бо вони чинять те, чого не знають! 

Ілі,Ілі!О Ламма Савахтані!
Мене мій Боже Ти чому покинув?».
2. Саме в хвилини ці передостанні, 
До Неба голос болісний полинув. 

Римський вояк оцет Йому подав,
1. –«Ні, не потрібно, Я чашу іншу п'ю. 
Для вас Отець цю чашу готував,
За вас страждаю,бо сильно так люблю!».

2. Останній крик.І духа Він віддав,
Зверху донизу вмить завіса рветься. 
Земля тряслась і страх всіх обійняв, 
Гроби відкрились, дивина стається: 

Тіла колись померлих всіх святих,
Воскресли і з'явились багатьом. 
Про це розказано в словах простих, 
У Книзі,що є Вічним Джерелом.

Ісуса поховали.Та Він встав,
Із мертвих, для всіх вірних—оправдання. 
І чим би нас лукавий не лякав,
Цей вірш священний зве до покаяння. 

Нехай душа повірить грішна та 
І прийме благу звістку про спасіння. 
Про страшну смерть Спасителяь Христа 
Й про переможне чудо Воскресіння! Амінь 

Автор–Людмила Шульговська;
Переклад Ангеліни Ющук