Вже сорок вісім

Автор: Євген Орлов

Вже сорок вісім - так летить життя,
Минає швидко, і не зупинити.
Я вірю: буде добре майбуття,
Бажаю ще для Бога я служити.

Вірші писати - воля в тім Його,
Бо Він насправді їх мені дарує.
Я завжди ім'я Господа хвалю
І вірю в те, що Він молитви чує.

Служити вірно, поки є ще час.
Життя люблю я, як воно спливає.
Служити Богу - закликаю й вас,
Тверду надію я на Нього маю.

За всі дари я вдячний є Йому,
Це лише Він - Він Духом Своїм діє.
Несіть хваління Богу одному -
Як Він любити, так чи хто зуміє?

Люблю дітей, дружину і свій край,
Про всіх я прошу у своїй молитві.
Хто без Христа - Спасителя пізнай!
В Нім перемога - у духовній битві.

Люблю читати Слово Боже я,
Молитись в дусі - це благословіння.
До Бога лине лиш душа моя,
Бо лиш у Нього вічне є нетління.

Життя коротке... Біблія так вчить.
Настане строк - і треба йти до Бога.
Тож в цім житті цінуйте кожну мить -
Наше життя - до неба є дорога.

9.04.25 року

© Євген Орлов