Біла сукня

Автор: Любовь Васенина

Біла сукня 

Я на ранок білу сукню готувала
І вийшла на вулицю. Почався день. 
Пройтися до вечора в білому мала, 
Старалась цей колір зберегти лишень. 

А сукня ця вабила зір білизною, 
Я, як ніколи, обережна була. 
Старалась весь бруд обійти стороною, 
На протязі дня цей наряд берегла. 

По місту йти в білому пильно старалась, 
Дороги, машини і люди...отож, 
Я йшла, на цю сукню весь час задивлялась, 
Боялась спіткнутися, впасти тако́ж.

Йшла через натовп, ні за що не торкалась, 
Боялася я зачепить де-не-де.
Цей колір до вечора, мені здавалось, 
Збережу і плями не буде ніде.

О, скільки вкладати старання і сили, 
Щоб біле лишилося—мені прийшлось.
Ах, якби́ мене над землею носили, 
Якби́ зараз диво якесь відбулось! 

Закінчився день.І додому верталась, 
Відкрила рукою я втомлено вхід.
Моя біла сукня! О, як не старалась, 
На ній видний був заплямований слід. 

Підходить до дзеркала я не хотіла, 
Ледь чутно спитало воно: «Як діла?
Ти ж ранком виходила знаю ,що в білім,
А як це увечері в сірім прийшла?».

Я знала, брехати воно не захоче 
Та й я у той вечір сумною була. 
І прала вже сукню брудну серед ночі, 
Щоб вранці вдягнути знов білу змогла. 

Твоя Благодать мене Боже вбілила,
Ти спас мою душу, гріхи всі простив. 
І колір оцей дарував—колір білий,
Мені по життю в нім іти повелів. 

Та хоче лукавий в цім світі безбожнім,
Щоб вкрита гріхом була сукня моя.
І в цьому хіба зберегти колір можна,
Що мені дарувала милість Твоя?

Сама—ні,ніяк.Лиш з Тобою можливо,
Мені промовляєш,що Ти збережеш.
І вечором кожним звершається диво—
Я в білім.Це значить,що Ти проведеш.

Нема в цім заслуги моєї і сили,
Тільки чистій мені бути Ти допоміг.
Мій Ісусе! Мене Твої Руки носили,
Тільки Ти вбрання біле моє лиш зберіг!

Благодать збереже мене чистою.Знаю,
Так буде надалі й до кінця, вірю я.
І коли увійду до Небесного Раю,
На мені буде сяяти біле вбрання! Амінь 

Автор —Любов Васеніна;
Переклад Ангеліни Ющук