Світлана Рудомьоткіна - Розкричались сичі

Розкричались сичі

Розкричались сичі

Розкричались сичі і круки на старім кладовищі,
Я не вірю в прикмети, хоч як ви там не голосіть.
Погляд мій підіймається до золотих верховіть,
Ну а звідти сягає все вище, все вище, все вище...

І беззвучна молитва летить у святі небеса,
Там є Той, Хто почує, Хто ніжно, як Батько потішить.
Любий Боже, спаси, не дай ворогу радості знищить,
Ту історію щастя, що для нас власноруч Ти писав.

Збережи Ти той Всесвіт, що я нещодавно відкрила -
Мої очі бурштинові, сильні руки й затишок мій...
Захисти від усіх ворогів, від усіх небезпек й стихій,
Хай ніхто не зламає Тобою даровані крила.

Дай можливість разом досягнути Твоїх берегів,
Міцно взявшись за руки спішити в Твою присутність.
Покажи цьому світу Свою неземну могутність,
Або просто тихенько нас проведи, як раніше вів.

Ми не прагнемо див, а лиш тільки Твою допомогу,
Інші хай пошукають, як хочуть, причини дурних прикмет.
Яхве-Рохі готує для нас при очах ворогів бенкет.
Лиш Тобі довіряти, Господь наш, дай змогу, дай змогу.
https://holypoem.com/21949
@holypoem
9.11.23
добавил: Світлана Рудомьоткіна-Корінчук 22 читателя

Похожие стихи

Небо
Світлана Рудомьоткіна
15
Иду
Світлана Рудомьоткіна
14
Розкричались сичі
Світлана Рудомьоткіна
22
Ти знаєш
Світлана Рудомьоткіна
13
Молитва
Світлана Рудомьоткіна
25
Кожен раз
Світлана Рудомьоткіна
23
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 249
Гостей: 249
Пользователей: 0