Світлана Рудомьоткіна - Розкричались сичі

Розкричались сичі

Розкричались сичі

Розкричались сичі і круки на старім кладовищі,
Я не вірю в прикмети, хоч як ви там не голосіть.
Погляд мій підіймається до золотих верховіть,
Ну а звідти сягає все вище, все вище, все вище...

І беззвучна молитва летить у святі небеса,
Там є Той, Хто почує, Хто ніжно, як Батько потішить.
Любий Боже, спаси, не дай ворогу радості знищить,
Ту історію щастя, що для нас власноруч Ти писав.

Збережи Ти той Всесвіт, що я нещодавно відкрила -
Мої очі бурштинові, сильні руки й затишок мій...
Захисти від усіх ворогів, від усіх небезпек й стихій,
Хай ніхто не зламає Тобою даровані крила.

Дай можливість разом досягнути Твоїх берегів,
Міцно взявшись за руки спішити в Твою присутність.
Покажи цьому світу Свою неземну могутність,
Або просто тихенько нас проведи, як раніше вів.

Ми не прагнемо див, а лиш тільки Твою допомогу,
Інші хай пошукають, як хочуть, причини дурних прикмет.
Яхве-Рохі готує для нас при очах ворогів бенкет.
Лиш Тобі довіряти, Господь наш, дай змогу, дай змогу.
https://holypoem.com/21949
@holypoem
9.11.23
добавил: Світлана Рудомьоткіна-Корінчук 9 читателей

Похожие стихи

Иду
Світлана Рудомьоткіна
12
Небо
Світлана Рудомьоткіна
10
Ти знаєш
Світлана Рудомьоткіна
13
Кожен раз
Світлана Рудомьоткіна
9
Розкричались сичі
Світлана Рудомьоткіна
9
Молитва
Світлана Рудомьоткіна
14
0

Комментарии

Комментариев нет

Форма входа

Тематика стихотворений

Статистика пользователей

Онлайн всего: 66
Гостей: 66
Пользователей: 0